Сонце на долонях


-???-

Вірші - Пісні

Творча діяльність


У цьому розділі представлени мої вірші, покладені на музику.

Вірші "Лемківська доля" і "Моя Лемковино" були покладені на музику Ярославом Теплим в 2002 році. Ці пісні виконуються дуетом "Червоне та Чорне" з м. Житомира в складі Ярослава та Валентини Теплих. Вперше ці пісні прозвучали на Всеукраінському фестивалі лемківськой народної культури "Лемківська Ватра" в м. Монастариськах Тернопільскої області. Їх можна прослухати в розділі "Мої пісні".


Лем за лемка

Вийду заміж лем за лемка.
Вийду лем за нього.
Бо він ми по духу близький
І серцю дорогий.
Він бесіду зна лемківську –
Співаночки співат.
Гарді буде мене цьомав –
Гарді пообнимат.

Буде істи він компери
А навіт бандурки.
А ціж з квасним млеком –
Смачни барабульки.
Я до него ся притулю.
Як ми ся захоче.
Тото може бити вден.
Може бити вночи.

Я го буду барз любити.
А він мня кохати.
Й покля тото ся не скінчит
Не вийдеме з хати.
Я любчика свого нігда,
Нігда не розлюблю.
І до смерти, аж до смерти
Йому вірна буду.


Лемківська доля

Лемківська доля ся деси згубива.
Де она гнески - нихто не відат.
А сонце і далі ся в горах ховат,
Та лемки чогоси того не видят.

Они за тими вершками сумуют
І часто сой до них ночами приходят
І каждий си горак з ними погадат,
А потим юж житя най його пропадат.

А доля лемківська сой деси ходит
І глядат стежку до своєй родини.
Она ся всміхат до каждой дитини
І веде то дзецко до Лемківщини.


Моя Лемковино

Лемковино моя, Лемковино.
Краю мій, дорогий чарівний.
Зруйнували – тебе безневинно,
але в серці моїм – ти живий.

Пам’ятаю твої гори-кручі.
Пам’ятаю – річки і струмки.
Пам’ятаю – дуби я могучі.
І смереки зелені стрункі.

Я до тебе іду щогодини.
Серцем лину – у край дорогий.
Я не можу мовчать і хвилини
поки бачу який ти – сумний.

Я благаю – Всевишнього в небі,
щоб він глянув – на рідний наш край
і звертаюсь до нього в потребі:
“Лемківщині Ти щастя подай”.



Вірші "Лемківщино, рідна мати", "Ватра в Монастириськах" ("Дзвони Лемківщини") і "Ватра у Рівні" покладені на музику керівником вокально-інструментального ансамблю "Зорепад" Іваном Пелещишиним з м. Підгайці Тернопільської області. Ці три пісні можна прослухати в радіопередачі "Коріння i Крила" Івано-Франківського областного радіо від 28-го липня 2011 року.


Лемківщино, рідна мати

Лемківщино, рідна мати,
трудно жити й тя не знати.
Хоч і виріс на чужині
сни я бачу в Лемківщині.

Де стрімкі потоки в’ються.
Вівці, де мої пасуться.
Де дівчата з легінями
умиваються чарами.

Лину, лину щохвилини
я до рідної хатини.
Знаю, що її не стріну,

все ж до неї лину, лину


Ватра в Монастириськах (Дзвoни Лемківщини)


Чирвец місяц – Монастириськ – вшитки ся збираме.

Бо фестиваль – Вселемківський найрідніший маме.

На фестиваль придут лемки з усьої України.
Щоб ся стріти з земляками. Одкаль? – З Лемківщини

Будут стари і молоди, будут автохтони.
Слава Богу – юж не стоят меджи них кордони.
Будут танці і співанки, мелодиіружни.
Буде радіст, буде усміх і словечко рідне.

Най ся люде повеселят, як колиси дома.
Покля іх не звалит долів од радости втома.
Най си они пригадают: чи церковці стоят?
І чи лемки в тих церковцях слово Боже гварят.

Най си люди пригадают серцю мили гори.
Бо не вшитких Лемківщина до себе пригорне.
Юж багато лемків лежит у чуджій сторонці.
Й не зогріє юж їх ніґда іхнє рідне сонце.



Ватра у Рівні

Гнески Ватра горит в Рівні.
Гнески - вельке свято.
Гнески ту ся зишло Лемків
И Бойків багато.
Ту є вельки и маленьки
Ґазди и ґаздыні.
Поєдинчо пришли ту,
Пришли пофамильно.

Вшитких витат гнески в Рівні
Бескидске земляцтво.
И дарит людьом, што ту єст
Співанок багатство.
Зас весело собі дзюрчат
В Бескидах потічки.
Лемки й Бойки крас ся бав‘ят
Й радіют смерічки.

Припомниме собі, браття,
Як было колиси.
И як ищи били наши
Гори, доли, ліси.
Припомниме, припомниме
И вшитким скажеме,
Же ми з нашой Ватри в Рівні
Ниґде не підеме.

***

Бескиди, Бескиди, Бескиди.
Незабутній і рідний наш край.
Бескидське земляцтво сьогодні

Зустрічає пісенний розмай.


Музика для вірша "Моя ти чоколядко" написана також Ярославом Теплим і виконується ним в складі дуету "Червоне та чорне". Цю жартівливу пісню Ви можете прослухати в кінці вище вказанної передачі "Коріння i Крила", а також тут.


Моя ти чоколядко

Ліг я на канапу і ствлось диво з див.
Я до Канарських островів у цю ж мить приплив.
Птахи співають райські тут неземні пісні.
Насправді це насправді, а не в короткім сні.
Дивлюся біля мене чарівнії жінки.
Лежать собі на березі, гріючи пупки.
Здійснилося нарешті, попав куди хотів.
Та тут, неначе в казці, усе б життя прожив.


Приспів:
Жінки тут з чоколяди, а я ще молодий.
Всі на мене дивляться: біленький він який.
Я вибрав найсолодшу. Чимдуж до неї мчу.
Моя ти чоколядко, дай тебе лизну.


Раптом чую голос знайомий і близький.
Проснися чоловіче твій сон якийсь чудний.
То хочеш обніматися, то бігаєш у сні.
І з ким ти там цілуєшся, скажи лишень мені.
І тут відкрились очі й напав на мене страх.
Лежу я на канапі, а не на островах.
Моя дружина в кухні виспівує пісні.
Ах чоколадні мавки, верніться в мої сни.


Приспів:
Жінки тут з чоколяди, а я ще молодий.
Всі на мене дивляться: біленький він який.
Я вибрав найсолодшу. Чимдуж до неї мчу.
Моя ти чоколядко, дай тебе лизну.


Пісня "Синьоокий простір неба" написана, на мої слова, керівником і виконавцем (солістом) вокально-інструментального народного ансамблю "Зорепад" з м. Підгайці, Іваном Пелещишиним в 2011 році. Вперше прозвучала, в цьому ж році, на святі лемківської культури в м. Монастириськах «Дзвони Лемківщини» і на святкуванні Дня міста в Підгайцях.


Синьоокий простір неба

Кохана, ти давно зі мною
У снах пророчих неземних.
А вчора ти мені приснилась
Посеред квітів чарівних.
Ти із ними розмовляла,
Співала про любов пісень,
До серця ніжно пригортала,
Тулилася до їх рамен.


Приспів:
Синьоокий простір неба
З зірок виплів квіти срібні.
Як зумів він здогадатись,
Що вони тобі потрібні.

У сховку твоїх долонь
Ночує закоханий вітер.
І сповнений їх теплом
Обціловує вранішні квіти.
Я осягнув глибінь твоїх очей,
Коли у них проснувся ранок.
І знову, як було уже не раз,
Кохання викрав в нас світанок.

Приспів:
Синьоокий простір неба
З зірок виплів квіти срібні.
Як зумів він здогадатись,
Що вони тобі потрібні.


Цю пісню Ви можете прослухати тут.


Bірш "Гори кличут" поклав на музику (Є НОТИ) Степан Сулич з міста Івано-Франківська.

Але цей твір в даний час ніким з артистів не виконується.


Гори кличут

Кличут мене рідни гори,
рідни полонини.
Же би-м ищи єден раз си
посмотрив долини.

Де-м колиси собі гуляв–
із шварним дівчатком.
де-м колиси босим літав–
маленьким дитятком.

Моя хижа за мнов плаче,
плаче і царина.
Гірки слези ту проливат
моя Лемковина.

Занепадат моє добро,
што єм тамаль лишив.
Бо-м зо собом його не взяв –
Бо ся дітькобісив.

И на мої очи ті ж ся
Слези навертают
Як про мою Лемковину
Деси заспівают.




-???- | -???-